Існує небезпечна хибна думка, що спалювання сухих стебел і листя покращує родючість ґрунту та знищує шкідників. Насправді ж все навпаки. Під час випалювання листяної і трав’янистої підстилки знищуються черв’яки, запилювачі, багато видів корисних комах. Тому зменшується і кількість ґрунтоутворюючих мікроорганізмів та дощових черв’яків, які збагачують ґрунт поживними речовинами. Внаслідок щорічного випалювання листя в парках стала дуже рідкісною запилювач конюшини – бджола-листоріз.
Під час випалювання трави на канавах не встигають сховатись корисні тварини – ящірки, вужі та інші. У чагарниках шипшини, глоду, верболозу спалюються гнізда горобиних, а в заростях очерету – водоплавних і болотних птахів. На ділянках, де бушував вогонь, відзначені спалахи розмноження мишоподібних гризунів, які наносять відчутної шкоди урожаю сільськогосподарських культур.
А на полях після оранки на глибині 20-25 сантиметрів утворюється шар ґрунту з рештками спалених рослин. Цей шар насичений чадним газом і є перешкодою для вертикальних міграцій в ґрунті тварин, особливо дощових черв’яків та личинок комах, які мігрують у нижні шари ґрунту на зимівлю.
Пошкоджуються різні види ранньоквітучих нектароносів, основного джерела раннього меду – сон-трава, шафран, проліски, медунка, верболози. Саме вони є ранніми медоносами та основним кормом для таких корисних комах-запилювачів, як наїзники, мухи-тахіни, поодинокі бджоли та домашні бджоли. А бджолині матки після перезимівлі будують свої гнізда саме там, де є достатня кількість квітучих нектароносів.
Зараз чи не єдиним притулком для багатьох тварин залишаються узбіччя доріг з цілинною рослинністю, схили та інші неугіддя. Сюди на зимівлю збирається багато корисних комах. У трав’янистій підстилці зимують лялечки багатьох комах, які захищають наші поля, а також джмелині матки – найкращі запилювачі конюшини.
Перш ніж спалювати листя і стебла рослин, подумайте – нам варто зберегти невидимих помічників, які живуть поряд. Збережіть для своїх нащадків живий світ! Природа – це наш спільний дім, і нам потрібно берегти його!
Вадим РУДИЙ керівник Глибоцького клубу органічного землеробства