15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав
Ця дата 27 грудня 1979 року навік закарбується у його пам’яті, бо саме того дня згідно із рішенням комуністичної верхівки Радянського союзу він разом зі своїми однополчанами першим перетнув кордон Афганістану. У кузов вантажівки було завантажено 75 артилерійських снарядів крупного калібру, які молодий водій повіз у бік міста Кундугуза…
Так розпочалась жорстока війна для уродженця Кам’янки, а нині мешканця Глибоки Василя Паладюка. Звісно, що не зі своєї волі, бо захищав не рідну землю, а виконував, як їм тоді тупо втлумачувало командування, «інтернаціональний обов’язок».
В продовж цілого року на далекій чужій землі Василю довелось перевозити снаряди і гранати до передових позицій під свист куль та вибухи мін. Ще якийсь час змушений був пересісти у танк і стати заряджаючим гармати. Бачив смерть і кров побратимів, не обминули поранення та контузія і самого Василя. Повернувся з Афгану чи не першим на Глибоччині інвалідом війни ІІІ-ї групи.
Слава Богу, знайшов у собі сили адаптуватись до мирного життя, працював і працює далі. Разом із дружиною виростили двох гарних синів, котрі, у свою чергу, порадували батьків і двома онуками.
…Ні-ні, тай приходять у сни Василя Поладюка важкі епізоди війни, від яких уже ніколи не втечи, не сховатись нікуди. Але життя продовжується і треба іти по ньому гідно і мужньо, як і тоді у молодості.
Василь Гейніш