CTATTI – Page 2 – Глибока.Інфо

CTATTI

Авторська думка

У Глибоцькій бібліотеці прозвучали патріотичні вірші про Україну, – відбулося засідання літературної студії “Витоки”

У Глибоцькій бібліотеці прозвучали патріотичні вірші про Україну, – відбулося засідання літературної студії “Витоки”

23 серпня, в День Державного Прапора та напередодні Дня Незалежності України, в читальному залі Глибоцької центральної районної бібліотеки відбулось засідання літературної студії «Витоки» за темою: «Патріотичні вірші про Україну»  та презентація творчості Юлії Іванчикової. Учасники засідання ніби наскрізною патріотичною ниткою по канві вишивали спогади про Україну – від давнини, аж до сьогоднішніх часів. Адже ця зустріч об’єднала два покоління, як старших, більш досвідченіших, так і  ще зовсім юних. Вперше  на засіданні літературної студії «Витоки» презентувала свої вірші Юлія Іванчикова («Іконостас», «Рідна моя Марія»,«Вітер зі Сходу» та ін.), про яку можна сміливо сказати – патріот своєї України. Адже, пише вона про це, як справжній поет: її громадянські почуття відтворюються через о
Глибоччину відвідали гості з далекої Аргентини

Глибоччину відвідали гості з далекої Аргентини

Коли зустрічаються члени родини, які роздлені великою відстанню, завжди присутні і радість, і хвилювання , і трішки смуток. Саме такі відчуття панували у родинах Дудки і Радкевичів, глибоччан, які чекали гостей з далекої Аргентини. Роман Назарик, батько якого виїхав до цієї країни після Другої Світової війни, разом зі своєю родиною завітав до своїх двоюрідних братів Петра і Дмитра Радкевичів та сестри Оксани Дудки. Родини Радкевичів та Назариків завжди були громадянсько активними. Так пан Роман є секретарем Українського Культурного товариства «Просвіта» в Аргентинській Республіці, яке було створено у 1924 році. А перша українська читальня була заснована у 1910 році у Буенос-Айресі українцями-емігрантами, які принесли із собою до далекої Аргентини ідеали «Просвіти», яка була створена у Ль
Глибоцькі туристи підкорюють Доломітові Альпи та мандрують Європою

Глибоцькі туристи підкорюють Доломітові Альпи та мандрують Європою

Вже стало традицією кожного літа разом зі своїми друзями мандрувати Європою, відкриваючи для себе нові країни, нові гори та різні цікаві локації. Цей рік не став виключенням. Мандруючи просторами Інтернету, я наткнувся на розповіді про Доломітові Альпи. Про цей регіон Альп я давно знав і чув, що це одні з найкрасивіших гір світу. Отож, перечитавши цілу гору матеріалів, було вирішено, що цей рік ми їдемо туди. Якщо з гірською частиною нашої мандрівки все було вирішено, то про морську треба було ще подумати. Варіантів було декілька, проте ми знов обрали Хорватію з її надзвичайно чистим Адріатичним море. Минулого року ми відпочивали там на острові Крк, тому цього року вирішили освоїти материкову її частину. І ще одна надзвичайно красива локація, яку ми зобов’язані були відвідати, будучи в Х
Наркомани: хотіли тільки раз спробувати…

Наркомани: хотіли тільки раз спробувати…

Вони скажуть вам, що всі у цьому світі залежні. І їхня залежність така ж, як і ваша від хліба, води, повітря, сну. Запевнятимуть, що суспільство відстало, адже давно відомі ліки від усього, тільки нам про це не кажуть. А вони знають, що до прикладу, марихуана — еліксир. Вони крастимуть у батьків гроші або коштовності, щоб отримати чергову дозу, і їм аж ніяк не дорікатиме сумління. А в результаті це покоління не стане опорою своїм батькам на старість. Дай Боже, щоб не обузою! Мені б хотілось цим матеріалом „дійти” до свідомості наркозалежної людини, щоб вона змогла прожити вільне і красиве життя. Але я буду рада, якщо хоча б хтось вчасно задумається і не зробить хибних вчинків. І якщо батьки зайвий раз проконтролюють свою дитину. „Цікаво” проводити вільний час починають у шкільні роки.
І водій, і священик, і доктор хімічних наук світового рівня, – у Глибоці зібралися випускники школи 1972 року

І водій, і священик, і доктор хімічних наук світового рівня, – у Глибоці зібралися випускники школи 1972 року

Через 45 років після закінчення Глибоцької середньої школи (нині гімназія) зустрілися давні друзі — випускники 1972 року. Чому саме  у  червні? На початку лютого, коли, зазвичай, подібні заходи організовують в усіх навчальних закладах району, приїхати змогли на всі.  А ось  на свято Трійці, коли у Глибоці вшановують пам’ять померлих родичів, приїжджають  із усіх усюд. Тридцять вже сивих, але ще таких бадьорих давніх шкільних друзів завітали до альма-матер. Приємно було серед тих, кого часто бачиш у селищі хоча б раз на тиждень, потиснути руку тому, кого після стількох літ й не впізнаєш. І сором’язливо запитуєш: а ти хто? Та й нічого дивного, бо літа даються взнаки. Із Київщини приїхав Віктор Огородніков, з Харківщини — Тамара Ванзуряк, із м.Рівне — Марічка Юркевич, із Москви —
…Аби ще довго дарували їй квіти та цілували натруджені руки

…Аби ще довго дарували їй квіти та цілували натруджені руки

У  п’ять років Віоріка з Приворок залишившись круглою сиротою. Дитиною змушена була наймитувати в одній із заможних єврейських сімей у Чернівцях. - Що могла вдіяти? - розповідає Віоріка Степанівна, - та, знаєте, вижила, не опустила руки згодом, коли мала 46 років і помер чоловік. Ото б, власне, хто захотів мене знову взяти з шістьма дітьми за дружину. Втім, і сама не дозволила, аби хтось з чужих чоловіків підняв руку на моїх синів чи дочок. Не допустила б цього у жодному разі: як могла годувала, одягала, у школу найменших зранку відпроваджувала. Наше спілкування із цією не за роками жвавою, оптимістично налаштованою жінкою, проходила за присутності доброзичливої активістки Стефанії Іванівни Никуляк. А та звертала увагу, що Віоріка Степанівна свого часу була однією з кращих доярок не ли
Реприватизація земель сільськогосподарського призначення на базі нормативних документів Союзу РСР часів голодомору

Реприватизація земель сільськогосподарського призначення на базі нормативних документів Союзу РСР часів голодомору

Тотальна «прихватизація» того, що ще не приватизоване, в тому числі «Укрзалізниця», серйозно (далі…)
КАРУКОВАНІ ПИСАНКИ – УНІКАЛЬНЕ ЯВИЩЕ В УКРАЇНСЬКОМУ ПИСАНКАРСТВІ

КАРУКОВАНІ ПИСАНКИ – УНІКАЛЬНЕ ЯВИЩЕ В УКРАЇНСЬКОМУ ПИСАНКАРСТВІ

Традиційні буковинські і гуцульські писанки відзначаються яскравим різнокольоровим орнаментом геометричного та флористичного характеру. Таке розмаїття кольорів характерно також для карукованих писанок, які вражають яскравістю барв, хоча орнаментика ще не є такою складною, а отже, набагато давніша. Карукованими писанки називаються тому, що в процесі їх виготовлення застосовується карук – кістковий клей. Звичайний восковий  розпис при цьому не практикується взагалі. Підготовлена певним чином фарба накладається бичком на оброблене каруком яйце і видувається по всій площі. При малюванні карукованого яйця здається, що воно само себе   розмальовує. Майстриня лише дає смужечку фарби і дмухає на неї, а та смужечка розтікається, утворюючи різноманітні візерунки, які не намалюєш. Поєднання кольор
Будить душі, єднає однодумців 13 квітня — Всесвітній день рок-н-ролу

Будить душі, єднає однодумців 13 квітня — Всесвітній день рок-н-ролу

Хіба щось інше, як невблаганний плин часу, змушує нас ностальгувати за тим, що здається тільки вчора було. А з поміж того і середина п’ятдесятих років минулого століття промайнула, коли раптово і рвучко у життя ввірвався рок-н-рол: музика і танець, що змушував молодих і юних шаленіти, викидати ногами і руками неймовірні «па». Власне, і пізніші — шістдесяті, сімдесяті і вісімдесяті роки не обходились без ритмів рок-музики. Естафету перших легендарних виконавців із США Біла Гейлі, Елвіса Преслі перейняли гурти «Beatles», «Roling Stones», а відтак і «Pink Floyd», «Deep Purple», «Led Zeppeling», «Black Sabbat»... Через потужні глушники західних радіостанцій пробивався рок-н-рол і на терени колишнього СРСР. Спочатку в андеграунді з’являлись рок-групи, приміром, як «Машина часу» на чо
Степан Бандера – герой нації

Степан Бандера – герой нації

Постать Бандери після смерті й надалі залишається в епіцентрі боротьби, як символ українського визвольного руху  та постійно використовується в політичній та збройній боротьбі. Визнання й вшанування усіх без винятку борців за волю України – свідчення зрілості України як держави, яка сама вирішує, яких героїв їй шанувати і яке майбутнє їй будувати. Про Степана Бандеру зараз багато говорять, але, на жаль, мало читають. Зрозуміло ж – часу обмаль, а інформації навколо нас все більше і більше. А між тим, в статтях Степана Бандери ми можемо знайти доволі правильні прогнози подій останніх двох десятиріч:  розпад СРСР,  перебудову  те, що відрізняє його від численних західних політологів,-  він не дає себе обдурити зміною вивісок та за новою формою бачить той самий споконвічний зміст. «Зміна к