Кілька останніх тижнів над Глибокою чи не щовечора висів густий смог. Такий, який накриває лише великі промислові центри. Особливо потерпали вулиці за мостом. “Файні газди” палили листя та сміття, зачищаючи свої городи. Та так, що за сотню метрів нічого не видно. І це там, де споконвіку насолоджувались живим карпатським повітрям.
Минулого тижня, як свідчить інформація з метеорологічного сервісу Windy, найвища концентрація чадного газу (СО) в Європі зафіксована над Україною. У деяких областях індекс якості повітря становить 150 при нормі до 50. Причина таких викидів, відзначає метеосервіс, невідома.
Між тим європейцям, затятим прихильникам екологічної чистоти, невтямки, що головною причиною утворення смогу над Україною є спалювання трави та листя. Те, що в цивілізованих країнах не мислиме ні за яких умов. Вони навіть уявити не можуть, що можна так тупо, вперто і по-варварськи травити себе і своїх близьких. Що можна вести війну проти самих себе… Абсурд, який не піддається логічному поясненню…
За даними медиків, підвищений рівень оксиду вуглецю (чадного газу) міцно зв’язується з гемоглобіном і утворює карбоксигемоглобін, тим самим зменшуючи кількість кисню, що переноситься кров’ю. Як наслідок, життєво важливі органи не отримують достатню кількість кисню. Для немовлят, вагітних жінок або людей з хворобами дихальних шляхів це критично. Крім того, високий рівень чадного газу може впливати на координацію і концентрацію уваги.
Висока концентрація отруйного оксиду вуглецю утворюється через масове спалювання соломи та решток рослин з полів, трави, листя, сміття. Зараз погодні умови спряють цьому – в холодні ночі між шарами прохолодного повітря утворюється теплий шар повітря. Такі теплі шари перешкоджають проходженню повітря під ним, утворюючи своєрідний купол. Таким чином, біля поверхні землі циркулюють різні забруднювачі, а концентрація токсинів в повітрі, яке ми вдихаємо, збільшується. Тому дим від спалювання листя не лише шкодить нашому здоров’ю. Він є міною сповільненої дії для всього довкілля.
Хтось спалює, бо не хоче компостувати, інші справді вважають, що це корисно для довкілля. Проте дим дуже шкідливий. Є такі, що думають: я буду палити, попіл удобрить ґрунт, він буде більш родючий. Неправда, це буде набагато гірше, це дуже псує ґрунт. За даними еколога Світлани Берзіної, під час спалення листя, крім чадного газу, утворюється понад 30 речовин, що забруднюють повітря.
А з однієї тони спаленого сміття утворюється 30 кілограмів дуже отруйних хімічних речовин. Вони нікуди не діваються, а опускаються на ґрунт, забруднюючи землю і воду.
Як зазначає еколог, до складу диму від спаленого листя входять пил, оксиди азоту (NO), важкі метали, канцерогенні сполуки бензопіренів, які провокують онкологічні захворювання.
Через дим у повітрі виникають подразнення очей або носової порожнини, труднощі з диханням, кашель та головний біль. Забруднене повітря провокує хвороби серцево-судинної системи. А зростання кількості хворих на алергію спровоковане токсичними речовинами, що містяться в димі. Викиди у повітря, які утворюються під час спалювання опалого листя, у 350 разів шкідливіші за куріння сигарет.
За спалення листя, трави та побутового сміття передбачений штраф. Кожен, хто спалює листя, порушує конституційні права українців на безпечне для життя і здоров‘я довкілля – стаття 50 Конституції.
За даними Центральної геофізичної лабораторії України, найкритичніший стан – у містах. Зокрема, у повітрі столиці – величезна кількість пилу, сірчистого і чадного газу, формальдегідів. І всі ці речовини перевищують норму. Кількість діоксиду сірки в 2,1-2,7 разів вище норми, чадного газу – в чотири рази. Канцерогенних формальдегідів утричі більше допустимого.
Тому не слід палити рослинні рештки і листя. Їх найкраще залишати під деревами та на городах. У них живуть корисні комахи, листя допомагає утримувати вологу в землі. Не паліть стерню і сухостій. Це руйнує ґрунт і вбиває живі істоти. Не тільки їжачки і пташки заслуговують на наше бережливе ставлення. Ящірки, черв’яки і ґрунтові мікроорганізми теж дуже потрібні, щоб екосистема жила і працювала.
Спалювати рослини, отруюючи все довкола, недопустимо! Найкраще накривати цим ділянки, складати у компостні купи. Буряни, солому, лабуз можна закагатувати та полити бактеріальними препаратами – ефективними мікроорганізмами. А щоб зберігалися оптимальні для компостування вологість і температурний режим, краще накрити рослинну масу поліетиленовою плівкою.
Якщо через похолодання зробити це восени не вдасться, можна відкласти на весну. І через місяць-півтора матимете неабияку кількість цінного органічного добрива.
На одній шальці терезів – отруєне повітря і випалена земля на вашій ділянці, на іншій – цінний компост і велика кількість корисних мікроорганізмів, які працюватимуть на ваш урожай.
Вадим РУДИЙ – керівник Глибоцького клубу органічного землеробства
Фото автора