Підприємства і підприємці Чернівецької області збільшили сплату ЄСВ на 419,8 мільйонів гривень

У січні-вересні 2019 року буковинські платники податків спрямували до державних цільових фондів 2 мільярди 387 мільйонів гривень єдиного соціального внеску. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Наталія Чернівчан, рівень минулорічних надходжень перевищено на 419,8 мільйонів гривень. При цьому індикативне завдання виконано на 102,7 відсотка, тобто додатково до державних цільових фондів надійшло 63,1 мільйонів гривень ЄСВ.

Середньомісячна сплата ЄСВ цього року зросла на 46,6 мільйонів, тобто кожного місяця роботодавці направляють до фондів близько 261 мільйон гривень.

У податковій службі Буковини зазначають, що контроль за дотриманням податкового законодавства з реалізації державної політики в адмініструванні єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальної допомоги є одним із пріоритетних напрямків діяльності відомства.

Крім того, у відомстві звертають увагу, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. несплата єдиного соціального внеску призводить до негативних наслідків та фінансових санкцій. Так, у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску: нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення сплати платежу; накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум внеску.

Нагадуємо, що з 1 жовтня 2019 року, змінилися реквізити рахунків для зарахування Єдиного соціального внеску відповідно до вимог стандарту IBAN. Кошти сплачені платниками на старі рахунки не будуть зараховуватись, а повертатимуться Казначейством, як нез’ясовані надходження, тож будьте уважні при заповненні платіжних документів.

Із переліком оновлених рахунків можна ознайомитися на офіційному порталі Територіальні органів ДПС у Чернівецькій області у розділі Бюджетні рахунки.  

 

Відповідь на запитання платника

Як ФОП платнику ЄП відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування та у яких випадках така відмова є обов’язковою?

Відповідно до п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному п.п. 298.2.1 – 298.2.3 ПКУ.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів. (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.