Реприватизація земель сільськогосподарського призначення на базі нормативних документів Союзу РСР часів голодомору – Глибока.Інфо

Реприватизація земель сільськогосподарського призначення на базі нормативних документів Союзу РСР часів голодомору

Тотальна «прихватизація» того, що ще не приватизоване, в тому числі «Укрзалізниця», серйозно розпочалась за часів президентства Януковича.

Майже весь рухомий склад, в першу чергу новозбудовані вантажні вагони, та ті, що пройшли капітальний ремонт був приватизований на честь старшого сина президента. «Прихватизації» всієї залізниці з її інфраструктурою стояв на заваді мораторій на приватизацію земель. Для здійснення задумів автори приватизації (далі приватизатори) надумали провести інвентаризацію земель та виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками Державного територіального галузевого об’єднання «Львівська залізниця», нібито в межах існуючої смуги відведення.

Для виконання цих робіт в 2013 році було залучено приватне підприємство «Ріга», яке «виготовило» технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ДТГО «Львівська залізниця» напрямком Чернівці – Вадул Сірет. План приколійної смуги відведення підприємство «Ріга» складало, посилаючись на нормативні документи, які існували при облаштуванні приколійного полотна та приколійної смуги відведення зокрема на постанову «ЦИК СССР от 15.12. 1928г», постанову «СНК СССР от 07.02.1933г» інші нормативні документи, які не мають нічого спільного з проектно-технічною документацією на будівництво колії з врахуванням земель приколійної смуги відведення сполученням Чернівці – Сучава на теренах колишньої землі «Буковина», що входила до складу Австро-Угорської імперії.

Після таких посилань для мене не було б дивиною, якби в нормативних документах, що регламентують величину смуги відведення під будівництво і обслуговування залізниць автори позовної заяви до мене включили б і Указ Петра Велікого, виданий задовго до того, як в Рассєє виникла ідея будування залізниць.

В позовній заяві до мене написано, що колія напрямком Чернівці – Держкордон побудована нашими визволителями в 1944 році. Ця нісенітниця не має нічого спільного з реальною дійсністю, бо колія проектувалася, будувалася в ХІХ столітті і в 1895 році дана ділянка колії була здана в експлуатацію. Про це відомо не лише керівництву Львівської залізниці, в тому числі і авторам позовної до мене в Глибоцькому суді заяви, а всьому загалу, який помпезно відсвяткував недавно 120-річчя введення в експлуатацію колії та інфраструктури згаданої ділянки залізниці.

Колія проектувалася, будувалася за кілька десятиліть до «Великой Октябрьской социалистической революции», а тому не дивно, що ні проектанти ні будівельники колії не змогли врахувати ані «Постановление ЦИК СССР от 15.12. 1928г», ні «Постановление СНК СССР от 07.02.1933г», інші згадані в позовній заяві нормативні документи щодо розмірів приколійних земельних ділянок (так званої смуги відведення) не існуючої на той час іншої держави.

Вважаю законним розміром приколійної смуги відведення розміри передбачені проектно-технічною документацією втілені в натуру під час будівництва і введені колії в експлуатацію. Зрештою, і позовна заява не заперечує такої аксіоми. Проектно-технічна документація на будівництво колії (в тому числі і приколійна смуга) виготовлялася на підставі проектно-пошукових робіт з врахуванням рельєфу місцевості, ґрунтів, та підґрунтя, водного  режиму, сейсмічності місцевості та інших показників. Проектно-технічна документація напевне зберігається в архівах, не виключаю і Управління Львівської залізниці.

Все інше вважаю надуманим зацікавленими особами в «прихватизації» ласого шматка землі у вигляді приколійної смуги, аби поповнити свої мільйонні та мільярдні статки за рахунок інших.

Чергова зміна влади в Україні нічого кардинального не міняє, – відбувається лише переадресація грошових потоків, падіння курсу національної валюти, обов’язкове підняття цін на енергетику, як основну складову ціноутворення; захмарне збагачення олігархів за рахунок тотального зубожіння українців. Останньому сприяють транші міжнародного валютного фонду, бо гривня в офшорах не котується.

До проектування та будівництва колії сполученням Чернівці – Сучава в створі колії знаходився житловий будинок, що належав моєму дідові Білоусу  Онуфрію Васильовичу. Дідове обійстя з присадибною ділянкою було перенесено за межі приколійної смуги відведення за кошти Австро-Угорської імперії.

Від часу введення колії в експлуатацію (1895рік) і до кінця 2016 року ні Австро-Угорська імперія, ні Румунія з 1918року, ні Радянський Союз з 1944року, ані незалежна Україна не претендували на землі, що їм не належали. І тільки тепер ненажерливі владці корумпованої України, можливо, перед остаточною приватизацією залізниці, вирішили скористатися послугами кишенькової судової гілки влади, з Конституційним судом включно, аби приватизувати побільше землі.

Землею, яка приватизована мною законно, не за рахунок приколійної смуги, у відповідності з проектно-технічною документацією не маю наміру ділитись з будь якими приватизаторами, навіть якби ними були найвищі посадові особи держави.

Тому я звернувся до Глибоцького районного суду у відповідь на позовну заяву Львівської філії «Укрзалізниці» з аргументованим проханням направити матеріали скеровані на мою адресу в антикорупційну прокуратуру для подальшого їх вивчення, розслідування і притягнення до відповідальності осіб або структур винних в чітко спланованій афері.

Отримана канцелярією суду моя заява з цього приводу ще 11.01.17р. досі не розглянута.

22.04.2017 р.                                                      

Зибій Білоус